Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

при возражении

  • 1 развод при возражении против него со стороны ответчика

    Универсальный русско-английский словарь > развод при возражении против него со стороны ответчика

  • 2 развод при возражении против него со стороны ответчика

    Diccionario universal ruso-español > развод при возражении против него со стороны ответчика

  • 3 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 4 простите

    1) повелит. накл. см. прощать
    2) в знач. межд. ( при переспросе) excuse me?, I beg your pardon?
    3) вводн. сл. ( при обращении) excuse me; (при совершении оплошности, ошибки, причинении неудобства) I am sorry
    4) вводн. сл. (при возражении, выражении недовольства) I am sorry to say; (I am) sorry but

    вас, прости́те, сюда́ не зва́ли — I am sorry but you haven't been invited here

    Новый большой русско-английский словарь > простите

  • 5 прощение

    с.
    forgiveness, pardon; ( грехов) absolution

    проси́ть проще́ния у кого́-л — apologize to smb; ask / beg smb's pardon

    ••

    прошу́ проще́ния вводн. сл.1) ( при обращении) excuse me 2) (при совершении оплошности, ошибки, причинении неудобства) I am sorry 3) ( при переспросе) I beg your pardon?, excuse me? 4) (при возражении, выражении недовольства) I am sorry to say; (I am) sorry but

    прошу́ проще́ния, но вас сюда́ не зва́ли — I am sorry but you haven't been invited here

    Новый большой русско-английский словарь > прощение

  • 6 э

    межд.

    э, позво́льте, я не согла́сен — е (ні, е ні, та ні), дозво́льте, я не зго́ден

    2) (при выражении изумления, удивления, недоверия) еге́, ого́, овва́

    э, была́ не была́! — ет, хай (неха́й) бу́де, що бу́де!

    Русско-украинский словарь > э

  • 7 э

    межд. разг.

    э, позвольте, я расскажу — э, дазвольце, я раскажу

    2) (при выражении изумления, недоверия и т.п.) ого, эге

    э, куда хватили! — ого (эге), куды хапілі

    э, была не была — ат (э), хай будзе, што будзе (было не было)

    Русско-белорусский словарь > э

  • 8 что

    что I
    мест, (чего, чему́, чем, о чем)
    1. вопр. и относ. τί (τίνος, μέ τί, γιατί, γιά ποιο):
    что случилось? τί συνέβη;· что ты заду́мался? τί σκέπτεσαι;· что за ерунда! τί ἀνοησίες!, τί κουροφέξαλα!· что за шум? τί θόρυβος εἶναι αὐτός;· чего́ тебе хочется? τί θέλεις;· чего́-чего́ у них (только) нет καί τί δέν ἔχουν
    2. вопр. и относ, (сколько) πόσον, τί:
    что стоит книга? πόσο κοστίζει τό βιβλίο; что есть ду́ху μέ ὅλες του τίς δυνάμεις·
    3. относ. ὁ ὀποιος (ή ὁποία, τό ὀποιον, οἱ ὀποιοι, οἱ ὁποίες, τά ὀποια), πού:
    дом, что стоит на углу́ τό σπίτι, πού εἶναι στή γωνία·
    4. неопр. (что-нибудь) κάτι, τίποτε:
    чуть что μέ τό παραμικρό· в случае чего́ ἐάν συμβή τίποτε·
    5. вопр. (в каком положении, как поживает) πῶς:
    что ваша сестра? πῶς εἶναι ἡ ἀδελφή σας;· что больной? πώς εἶναι ὁ ἀρρωστος;· ◊ а что? καί τί μ' αὐτό;· ты что, хочешь ехать? τί, θέλεις νά φύγεις;· ни за что (на свете) ποτέ!, οὐδέποτε!· ни за что, ни про что γιά τό τίποτε· что толку в этом? καί τί τό ὀφελος;· что ли разг (вводн. сл., выражающее неуверенность, сомнение):
    пойдем, что ли? τί λες, "πδμε;· вот что ἄκου λοιπόν вот что, приходите послезавтра ἐλατε μεθαύριο· что ты!, что вы! а) μά τί λες, τί λέτε, εἶναι ἀδύνατον (при выражении удивления), б) τί λες καημένε (при возражении)· что бы ни случилось δ,τι καί νά συμβεί· что бы вы ни сказали δ,τι καί νά πείτε· чуть что μέ τό παραμικρό· что до, что касается ὀσον ἀφορα, ὅσο γιά· что до меня ὅσο γιά μένα...· ни к чему δέν χρειάζεται· ни с чем (остаться, уйти́ и т. п.) χωρίς τίποτε· с чего́ он это. взял? ποῦ του ήρθε αὐτό;
    что II
    союз τί, πού:
    досадно, что я опоздал λυποῦμαι πού ἀργησα· чемодан такой тяжелый, что я не могу́ его́ поднять ἡ βαλίτσα εἶναι τόσο βαρειά πού δέν μπορώ νά τήν σηκώσω· сказал так ти́хо, что никто́ не услышал τό είπε τόσο σιγά πού κανείς δέν τόν ἄκου-σε· я рад, что вижу вас χαίρομαι πού σᾶς βλέπω· что ты пойдешь, что я \что все равно́ είτε ἐσύ θά πᾶς εἰτε ἐγώ τό ἰδιο κάνει.

    Русско-новогреческий словарь > что

  • 9 пожалуйста

    s'il vous plaît, je vous (en) prie
    * * *
    part.
    1) gener. je t'en prie (а также - не за что, прошу и т.п. - форма вежливости при обращении на ты), ne voudriez-vous pas(...), auriez-vous la complaisance de(...) (...), donnez-vous la peine de(...) (формула вежливости), je regrette (при возражении или извинении), je vous (en) prie, je vous en prie (â îòâåò íà "Ñïàñîáî": Merci! - Je vous en prie!), s'il te plaît (если обращаются на ты), SVP ( = s'il vous plaît) (просьба), S.V.P. (ñîûð. îò s'il vous plaît), veux-tu(...) (глагол vouloir в вопросительной форме выражает просьбу или приказ), voulez-vous(...) (глагол vouloir в вопросительной форме выражает просьбу или приказ)
    2) swiss. faites seulement (в ответ на извинение, благодарность и т.д.)

    Dictionnaire russe-français universel > пожалуйста

  • 10 а вот и ...; нет, ...

    Simple: too (при возражении, напр., There’s no such place. – There is too such a place! Нет такого места. - А вот и есть! Нет, есть!)

    Универсальный русско-английский словарь > а вот и ...; нет, ...

  • 11 прямо

    1.
    1) ( в прямом направлении) direttamente, diritto
    2) (ровно, без наклона) dritto, senza curvarsi
    4) (открыто, откровенно) francamente, apertamente
    2. частица
    1) (подлинно, действительно) veramente, addirittura, proprio
    2) (ну да, как же) ma dai, non può essere, ma sì, proprio

    он герой - прямо! — è un eroe - sì, proprio

    3) ( как раз) giusto, direttamente
    * * *
    нар.
    1) (a) diritto; in linea retta

    идти пря́мо — andare diritto

    2) ( ровно) verti calmente diritto

    держаться пря́мо — stare ritto, aver un portamento eretto

    он приехал пря́мо с вокзала — è arrivato direttamente dalla stazione

    4) ( откровенно) schiettamente, francamente; fuori dei denti ( напрямик)

    говорить пря́мо — parlare francamente / apertamente; dire chiaro e tondo; spiattellare la verità

    сказать пря́мо в лицо — dire / buttare in faccia

    5) в знач. усилит. частицы (совершенно) proprio, addirittura; veramente

    я пря́мо поражён — ne sono proprio stupito

    она пря́мо красавица — lei è veramente bellissima

    6) в знач. усилит. частицы (как раз) esattamente, giustamente

    пря́мо под окнами — direttamente / esattamente sotto le finestre

    7) разг. сниж. (при возражении = вот ещё!)

    ты согласился? - ну, пря́мо! — hai accettato? - sì, domani!

    * * *
    part.
    gener. direttamente, diretto, dirittamente, drittamente, addirittura, diritto, dritto, a faccia aperta, a faccia scoperta, a viso aperto, addiritto, alla sincera, difilato, diviato, immediatamente, in faccia, nudamente, recisamente, ritto, senza riguardo i

    Universale dizionario russo-italiano > прямо

  • 12 куда

    1. нареч.
    ҡайҙа, нимәгә, ни өсөн

    куда назначат, туда поеду — ҡайҙа билдәләһәләр, шунда барам

    2. нареч. разг.
    берәй ергә, ҡайҙа ла булһа

    если куда пойдёте, скажите мне — берәй ергә барырға булһағыҙ, миңә әйтегеҙ

    3. нареч. в знач. частицы; разг.
    в сочетании с прил. или нареч. в сравн. в знач. `значительно`
    тағы ла, үтә, бик

    дело оказалось куда сложнее, чем он ожидал — хәл ул көткәнгә ҡарағанда ла ҡатмарлыраҡ булып сыҡты

    4. нареч. в знач. частицы; разг.
    при возражении, внесении поправки к сказанному
    ҡайҙа инде

    куда ветер дует см. ветер; куда глаза глядят; куда ни кинь глазом см. глаз; куда ни шло — шулай булһын әйҙә (ҡайҙа китмәгән)

    куда Макар телят не гонял — ер сите, ер аяғы, ер башы (ҡайҙа ғына булмаған)

    хоть куда — бик шәп, бына тигән

    Русско-башкирский словарь > куда

  • 13 шалить

    1. несов.
    шаярыу, шуҡланыу, тыйнаҡһыҙланыу
    2. несов. разг.
    дөрөҫ эшләмәү
    3. несов.
    быть не вполне здоровым
    ҡаҡшау, шаярыу
    4. несов.
    во 2 л. ед. наст. вр. шалишь
    при возражении
    шаярма, улай булмай торһон әле

    Русско-башкирский словарь > шалить

  • 14 против

    1. предл.
    1) ( напротив) davanti, di fronte
    2) ( навстречу) contro
    3) ( вопреки) contro
    ••
    4) (для борьбы, для противодействия) contro
    5) ( по сравнению) in confronto, rispetto
    2. предик.
    essere contro, essere contrario
    3.
    contro м.
    ••
    * * *
    1) ( напротив) dirimpetto, di fronte / faccia a

    про́тив нашего дома есть сад — di fronte alla nostra casa c'è un giardino

    2) ( навстречу) contro

    сидеть про́тив света — sedere controluce

    плыть про́тив течения — andare / navigare controcorrente тж. перен.

    идти про́тив ветра — avere il vento contrario, andare contro vento

    3) ( вопреки) contro, contrariamente a; in barba a предосуд.; in contrasto con

    про́тив всякого ожидания — contro ogni aspettativa

    про́тив желания / воли — di malavoglia

    про́тив всяких правил — contro / in barba a ogni regola

    4) разг. ( при сопоставлении) rispetto a, in confronto a; in paragone a; se paragonato a

    производство повысилось про́тив прошлого года — la produzione è cresciuta rispetto all'anno scorso

    5) (при указании средства для борьбы с кем-чем-л.) contro; per; anti

    лекарство про́тив кашля — rimedio contro / per la tosse

    борьба про́тив реакции — lotta contro la reazione

    6) в знач. сказ. (при несогласии, возражении и т.п.) contro; contrariamente a, in contrario

    быть про́тив — essere contro; contrastare vt, avversare vt; osteggiare vt; contrapporsi a

    он ни за и ни про́тив — non è né prò né contro

    факты про́тив него — i fatti parlano contro di lui; i fatti non sono a suo favore

    ничего не иметь про́тив — non avere niente / nulla <in contrario / da ridire>; non essere contrario a

    кто про́тив? — chi è contrario?

    ••

    за и про́тив — prò e contro

    гладить про́тив шерсти — fare / prendere contropelo (contrappelo)

    * * *
    part.
    1) gener. di fronte, addosso (+G), appetto, incontro (+G), contro, davanti a, dirimpetto a, rimpetto a (+G), rincontro a (+G), visavi
    2) obs. incontra
    3) law. a carico (di; processo a carico di qualcuno cfr. ingl.: action against somebody; òæ. ñì. a carico di), a carico di (contro; processo a carico di qualcuno cfr. ingl.: action against somebody; òæ. ñì. deporre a carico di)

    Universale dizionario russo-italiano > против

  • 15 принимать

    1) General subject: accede (должность), accept, accouche (ребёнка), acquiesce, admit, adopt, adopt (позицию), affiliate, agree (предложение и т.п.), assume (характер, форму), carry, deliver (младенца), embrace (веру, теорию), enact, entertain (гостей), feast, have a visit from (кого-л.), initiate (в клуб), kitchen, (обыкн. for) mistake (за другого, за другое), pass (закон, резолюцию и т. п.), personalize, put on, put up (гостям), receive (гостей), receive a call (гостя, посетителя), receive a visit from (кого-л.), see (посетителя), shoulder, take, take in, take on (форму, качество и т.п.), take up, take up (вызов, пари и т.п.), take up (пассажиров), wine and dine (кого-л.), acquiesce in, do the honors of the house, take in (гостя), wine and dine (угощать, кого-л.), (за кого-либо) have down
    2) Computers: download
    6) Engineering: intake, specify
    8) Mathematics: find, take up (значение)
    9) Religion: host
    10) Railway term: pick up (сигнал), receiving
    11) Law: accept (предложение), adduce, admit (в члены), adopt (закон, резолюцию), adopt (решение), contract (обязанности), enact (закон), pass (закон, резолюцию и т.д.), sustain (о возражении, ходатайстве, требовании и т. д.), sustain objection, take delivery (вещь, товар)
    12) Economy: adopt (резолюцию и т.п.), pass (решение, резолюцию), take over (должность, руководство)
    13) Diplomatic term: admit (в организацию), assume (определённый характер, форму), pass (решение, резолюцию, закон и т.п.), receive (посетителей, гостей и т.п.)
    15) Telecommunications: pickup
    16) Textile: take-up (напр. нить)
    17) Jargon: do up, get
    18) Information technology: book, detect
    19) Oil: take over
    20) Communications: copy
    21) Cartography: accept (на карту)
    22) Patents: allow, take( took, taken)
    23) Business: absorb, approve, incorporate
    24) Drilling: inspect (изделия)
    25) Football: entertain (о команде; = играть на своем поле)
    26) Quality control: all correct (изделие), assume (напр. значение), take (значение), take on (значение)
    27) Plastics: take off
    28) Psychoanalysis: platonize
    29) Makarov: adhibit, adhibit (лекарство), arrive, detect (излучение), grant, have a visit from (smb.) (кого-л.), pass (при контроле), receive a visit from (smb.) (кого-л.), take (форму, значение)
    30) Phraseological unit: cotton on
    31) Microsoft: pull

    Универсальный русско-английский словарь > принимать

См. также в других словарях:

  • СУДОПРОИЗВОДСТВО —    • Iudicium,          процесс.          a) Аттическое (ср. Meier Schömann, der attische Process, 1824, вновь изд. Липсиусом, 1883; E. Platner, Beiträge zur Kenntniss des attischen Rechts, 1820 и der Process und die Klagen bei den Attikern, 1824 …   Реальный словарь классических древностей

  • ГЕРМАНИЯ — (Федеративная Республика Германия) государство в Западной Европе. По форме государственного устройства ФРГ федерация, в составе которой 16 земель (без каких либо национальных оснований). Каждая земля имеет собственную конституцию, выборный… …   Энциклопедия юриста

  • О — 1. О1, нескл., ср. название буквы о , название соответствующего звука и др. знач.; срн. а1. 2. О2, об (см.) и обо (см.) (Без удар., кроме тех случаев, когда ударение с существительного переносится на предлог: бок о бок, об пол), предлог с вин. и… …   Толковый словарь Ушакова

  • О — 1. О1, нескл., ср. название буквы о , название соответствующего звука и др. знач.; срн. а1. 2. О2, об (см.) и обо (см.) (Без удар., кроме тех случаев, когда ударение с существительного переносится на предлог: бок о бок, об пол), предлог с вин. и… …   Толковый словарь Ушакова

  • О — 1. О1, нескл., ср. название буквы о , название соответствующего звука и др. знач.; срн. а1. 2. О2, об (см.) и обо (см.) (Без удар., кроме тех случаев, когда ударение с существительного переносится на предлог: бок о бок, об пол), предлог с вин. и… …   Толковый словарь Ушакова

  • о — 1. О1, нескл., ср. название буквы о , название соответствующего звука и др. знач.; срн. а1. 2. О2, об (см.) и обо (см.) (Без удар., кроме тех случаев, когда ударение с существительного переносится на предлог: бок о бок, об пол), предлог с вин. и… …   Толковый словарь Ушакова

  • О — 1. О1, нескл., ср. название буквы о , название соответствующего звука и др. знач.; срн. а1. 2. О2, об (см.) и обо (см.) (Без удар., кроме тех случаев, когда ударение с существительного переносится на предлог: бок о бок, об пол), предлог с вин. и… …   Толковый словарь Ушакова

  • О — 1. О1, нескл., ср. название буквы о , название соответствующего звука и др. знач.; срн. а1. 2. О2, об (см.) и обо (см.) (Без удар., кроме тех случаев, когда ударение с существительного переносится на предлог: бок о бок, об пол), предлог с вин. и… …   Толковый словарь Ушакова

  • о — 1. О1, нескл., ср. название буквы о , название соответствующего звука и др. знач.; срн. а1. 2. О2, об (см.) и обо (см.) (Без удар., кроме тех случаев, когда ударение с существительного переносится на предлог: бок о бок, об пол), предлог с вин. и… …   Толковый словарь Ушакова

  • о — 1. О1, нескл., ср. название буквы о , название соответствующего звука и др. знач.; срн. а1. 2. О2, об (см.) и обо (см.) (Без удар., кроме тех случаев, когда ударение с существительного переносится на предлог: бок о бок, об пол), предлог с вин. и… …   Толковый словарь Ушакова

  • но — 1) союз. I. противительный. 1. Употребляется для соединения противопоставляемых предложений или отдельных членов предложения; соответствует по значению словам: а, наоборот, напротив. [Фамусов:] С тех пор дороги, тротуары, Дома и все на новый лад …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»